3 Грудня 2022

Натовпи туристів та недобудований аеродром: втрачений санаторій у Журавичах у міжвоєнний період

Related

Як розслабитися в умовах стресу: корисні поради лучанам

Сучасна людина кожного дня стикається з різними навантаженнями, які...

“Здали друзі з Шахтаря?” Історія нетверезого водіння В’ячеслава Шевчука, що зламала кар’єру тренера

В'ячеслав Шевчук, колишній футболіст донецького "Шахтаря" та збірної України,...

Кримчанин, що бився за “Волинь”: досягнення футболіста Сергія Сімініна

Вихованець Луганського спортінтернату марно тривалий час намагався пробитися до...

Share

Волинь відома своєю рекреаційною інфраструктурою. Наш край багатий на природні скарби такі як озера та ліси. Саме за цієї причини розвивалося й будівництво відповідних зон, які могли б приймати значну кількість туристів. Санаторій у Журавичах – одна з таких споруд, пише iluchanyn.com.

Місце для санаторію  

Перша згадка про село Журавичі в історичних хроніках датується походить з реєстру військовозобов’язаних 1570 року. Тоді маєток належав Анджею Коту (Кошці), а в 1838 році княгині Четвертинській. 

За переписом 1911 році Журавичі мали 3357 десятин землі, з яких понад половину у 1753 році належало Кириленкам, четверта частина — Барановським, п’ята — Чаплиці, а за 63 га відповідали інші власники. Село було зруйноване нападами татар. Не виключено, що козаки під час повстання також доклали руку до руйнування, адже не той час Військо запорозьке низове не контролювало цей населений пункт. Шведська армія під час війни з московитами у 1709 році також була серед тих, хто завдав поселенню певних пошкоджень. У 1905 році на території селища зафіксували велику пожежу.

Друга світова війна не оминула Журавичі. Більшість будівель і санаторій були зруйновані. Наприкінці 1941 року німецька окупаційна влада створила гетто, в якому в жовтні 1942 року було розстріляно 4500 євреїв із сусіднього села.

Журавичі було відоме своїми унікальними джерелами радонової води. У цій локації й у другій половині 20-х років почав функціонувати санаторій. Орієнтовна дата роботи вказується з 1928 про 1939 рік.

Заклад, який лікував захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, органів дихання, травлення та атеросклероз, а ефект, як писали польські газети того часу, був чудовий. Окрім того, в процесі лікування використовували грязі. 

Населені пункти, які бажають отримати статус курорту, повинні відповідати певним умовам. Це родовища природної лікарської сировини з підтвердженими цілющими властивостями, клімат з цілющими властивостями, а також відповідні об’єкти – санаторії та технічна інфраструктура. Саме за цієї причини польська влада й вирішила збудувати у цій локації рекреаційний комплекс. Керівники Волинського воєводства Другої Речі Посполитої вплинули на будівництво санаторно-курортного закладу, що використовував переваги та природні, природно-оздоровчі цінності місцевості, в якій він розташований, але все ж ініціаторами виявилися не вони. 

Функціонування закладу 

Будівництво розпочалося у 20-х роках XX століття. Бальнеологічний санаторій діяв в 1928-1939 роках. У тодішньому закладі функціонувало кілька пансіонатів. У них було близько 40 кімнат для відпочивальників, які сюди приїздили, за переказами очевидців, з усієї Європи. Джерелами радонової води виявилися вдалою причиною для реалізації ініціативи. Санаторії, як правило, розташовані в курортних містах зі специфічним кліматом і особливою природно-оздоровчою цінністю, тому ця традиційність була збережена.

У Журавичах надавали різноманітний комплекс послуг, які могли позитивно вплинути на здоров’я. Фахівці лікували серцево-судинну, дихальну, травну системи, хвороби зору, опорно-руховий апарат. Також тут у лікувальних цілях використовували торф’яні грязі.

Емілія Хільдебрандт та Михайло Кириленко, місцеве подружжя, виступило ініціатором створення санаторію. Вони були батьками відомого художника Ярослава Кириленка.

Михайло Кириленко свого часу віддав немало років армійській службі. Він був офіцером царської армії. За цієї причини значний відсоток гостей й становили колишні військові у 20-х роках. 

У міжвоєнний час санаторій був дуже популярним. На цей факт звернули увагу чиновники. Згодом місцева влада ухвалила рішення збудувати аеродром, куди б туристи прибували на літаках. Реалізація ініціативи дозволила б збільшити кількість відпочивальників та залучити масштабні інвестиції для розвитку усього краю. Ідея так й не втілилися у життя, оскільки розпочалася Друга світова війна. Санаторій знищили німецькі війська.

.,.,.,.