Медицина у Луцьку та на Волині у міжвоєнний період потребує особливої уваги для вивчення істориками. Саме за часів Другої Речі Посполитої у нашому краї спостерігався розвиток цієї галузі, а у медичних закладах працювали фахівці високого рівня та зі значними професійними здобутками та навичками. Особливої уваги вартує Францішек Мілашевський. Луцького лікаря вважали представником інтелігенції міста, пише iluchanyn.com з посиланням на “Хроніки Любарта“.
Діяльність
Францішек Мілашевський народився у 1876 році. Після першої світової війни він працював лікарем, але й знають його як суспільного діяча. Фахівець відповідав за медицину у Волинському воєводстві.
У червні 1924 року відбулися певні зміни у Луцьку. Місцева влада ухвалила рішення створити соціально-економічну раду замість відповідної ради при магістраті. Представники нової структури відповідали за питання розширення територій міста. Учасники органу розглядали доручення земель навколишніх фільварків та сіл.
Францішек Мілашевський був призначений на посаду президента у 1928 році. Він також очолював й інші організації, які розглядали важливі питання для нашого міста.
У цей період Мілашевський працював й керівником Першого з’їзду лікарів східних земель. Захід відбувся у місті у 1928 році.
Медик також очолював Луцьке лікарське товариство з 1920 року. Керівництво організацією здійснював до 1933 року. Фактично він працював на посаді до останніх років життя, оскільки помер у 1934 році. Товариство функціонувало 19 років (1920-1939). Будівля була розташована у Луцьку по вулиці З Травня (Кривий Вал).
Робота в Луцькому лікарському товаристві
Історія товариства свідчить, що організацію створили у листопаді 1920 року. У різні роки у складі організації кількість представників не була сталою: 33(1926), 37(1927), 40(1936).
Францішек Мілашевський працював на посаді першого президента із 1920 по 1930 рік. Пізніше на чолі структури був як Мечислав Ясінський. Він керував з 1934 по 1939 рік. Членами товариства були луцькі лікарі: Адам Войніч, Марія Курачицька, Ян Віньский, Мінінзон, Бейлін, Луціан Ольшевський, Жевновський, Володимир Липинський.
Мета товариства – наукова робота в практичній та теоретичній медицині. Проведення різних досліджень та експериментів покращувало санітарно-гігієнічну ситуацію на Волині. Лучани отримали можливість відвідувати просвітницькі заходи, під час яких розповідали інформацію щодо важливості гігієни.
На сторінках «Лікарських новин» та «Польської лікарської газети» публікували відповідні результати. Це останні друковані видання товариства. Загалом річний бюджет складав 4 тисячі злотих.
Саме Луцьке лікарське товариство сприяло розвитку медицини не тільки у місті. Його представники пропонували й ініціативи, які стосувалися різних перспективних напрямків в галузі. Так у 1922 році завдяки розробленим планам було створено Волинське гігієнічне товариство. В 20-х роках Францішек Мілашевський відіграв у цій структурі значну роль. Як керівник, він затверджував ці ідеї для їхньої подальшої реалізації.
Важливу функціоную мав й XI з’їзд лікарів-інтерністів. Його провели у Луцьку 26-29 вересня 1935 року. Медики зі всієї країни обрали саме Луцьк невипадково. Фактично це модна назвати подякою за ефективну та результативну роботу медичних фахівців міста.
Варто пригадати, що на території міста існував й цікавий анатомо-паталогічний музей. Його створили за ініціативи Францішека Мілашевського. Згодом діяльність Луцького товариства лікарів звершилася, оскільки 17 вересня 1939 року розпочалося вторгнення радянських військ до Другої Речі Посполитої. СРСР разом с гітлерівською Німеччиною розпочав Другу світову війну.
Фото: “Хроніки Любарта“
