Католицизм у Луцьку був здавна одним із найпоширеніших вірувань. Представники цього напрямку християнства ніколи не відчували себе чужими у місті, пише iluchanyn.com.
Позиції католицької церкви завжди були сильними на Волині, тому у регіон зосередилася велика кількість християн західного обряду. У матеріалі подробиці розвитку життя католиків обласного центру.
Історія католицизму на Волині
З розпадом Галицько-Волинського князівства розпочався поступовий процес інтеграції населення до католицького устрою. На Волині це відбувалося не так швидко у порівнянні з Галичиною, де територію почала контролювати польська корона. Литовський князь Любарт, який панував у Луцьку, не надто переймався релігійними справами. Він всіляко намагався задіяти ресурси для будівництва замку та активно долучився до цього процесу.
Після укладення Люблінської унії у 1569 році католицизм все більше поширився у регіоні. Розпочалося й заохочення місцевого населення до вступу у відповідні єпархії. З цього часу йде відлік розквіт католицизму у волинських землях. Найбільше монастирів виникло у XVII столітті, – 28, дещо менше у XVІІІ столітті – 16. Найбільше переважали домініканські монастирі та кармелітів. Також були й бернардинські, ордену тринітаріїв та францисканські.
Наприкінці XVIII століття на території підпорядкованій Луцько-Житомирській цезії функціонували 53 римо-католицькі монастирі (з них – 5 жіночих та 48 чоловічих). Релігійні установи переважно розташовувалися у південних та західних повітах Волинської губернії. Це зумовлено локалізацією резиденцій магнатів, які домінували серед фундаторів чернечих осередків, а також густотою населення.
Приєднання волинських земель до російської імперії негативно вплинуло на розвиток католицизму. Поступово діяльність монастирів пригнічувалася та занепадала.
У радянській часи католикам у Луцьку забороняли збиратися на богослужіння, а за релігію суворо карали. У костелі Петра і Павла комуністи взагалі влаштували музей атеїзму. Вони усіляко знущалися над християнством.
Луцька дієцезія
Дієцезією називають адміністративну одиницю Римо-католицької Церкви в Україні. У Луцьку вона юридично була оформлена у 1425 році за ініціативи Великого князя литовського Вітовта.
В обласному центрі Волині розташована кафедра єпископа. Собор Апостолів Петра і Павла виконує функції кафедральний собор дієцезії. Діоцез належить до складу Львівської митрополії. Загалом кількість представників католицької церкви у адмінодиниці достатньо значна. За статистикою 2004 року в дієцезії було 30 тисяч католиків, 36 парафій, 22 священика і 19 ченців. З 1927 року покровителькою дієцезії вважається Свята Тереза з Лізьє.
У 2012 році формування луцької адміністративної структури навіть згадували у Ватикані. Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення Маркіяна Трофим’яка з уряду ординарія Луцької дієцезії.
Монастирське господарство
Луцьк має досить давню історію щодо розвитку релігійних громад. Монастирі відігравали важливу роль у середньовіччі та у новому часу. На території міста особливо відзначилися своєю діяльністю Домініканський і Бердичівський. Духовність – основа життя монастиря. Вона передбачала формування парафій, де була недостатня кількість священників.
Загалом монастирі після розпаду Речі Посполитої фактично зазнавали регулярних гонінь, адже царська влада різко реагували на подібну діяльність. У парафіяльних школах учні навчалися письму, читали та вивчали основи арифметики. Самодержавний уряд бачив у функціонуванні священних місць осередки польського впливу, тому відповідна реакція була досить різкою.
Невід’ємним атрибутом та особливою гордістю кожного монастиря була бібліотека. У тринітарському, що функціонував на території Луцька, була найбільша книгозбірні. Монастирі вважають основною можливістю для доступу до наукових знань та літератури. Частина книгозбірень була призначена для забезпечення навчального процесу.
Костел Петра та Павла
Однією з перлини історичного міста називають саме костел Петра і Павла. Він створював за участі різних італійських архітекторів, а остаточно був завершений під керівництвом єзуїтського ченця Матвія Маїка у 1627 році.
Орган, старовинний музичний інструмент, є візитівкою католицького костелу. Він представляє групу клавішно-духових інструментів. Акустика храму створює необхідні умови для звучання. У приміщенні святині інколи можна зустріти не тільки вірян, але й меломанів, які прийшли аби насолодитися звучанням дивовижного інструменту.
У костелі є підземелля десятиріччями тут проводять захоплюючі екскурсії. Архітектор Джакомо Бріано запропонував розташувати прямо під центральною навою храму приміщення для богослужінь. Передбачалося, що релігійні служби у підземеллі костелу.
За радянських часів костел перетворили на музей атеїзму. Комуністичні антихристи всіляко намагалися спаплюжити святі місця. Католики, які на той час не мали коштів для ремонту храму внаслідок бомбардувань, просили надати йому музейний статус. Так у комуністів й виникла ідея влаштувати антихристиянську демонстрацію різних екскурсій. Незалежність України сприяла переходу костелу до римо-католицької громади. Католики знову отримали можливість вільно відвідувати святі місця та не боятися переслідувань.
Луцька дієцезія Римо-католицької церкви і скандальне будівництво
Забудова Старого міста вкрай обурює лучан. Місцева влада не сприяє розвитку туристичної галузі, а пропозиції будівельних компаній часто знаходять позитивний відгук у можновладців та корумпованих чиновників, що активно сприяють тотальній забудові обласного центру.
Католики також категорично проти ініціатив будівельних корпорацій. Скандальне будівництво на вулиці Кафедральній, 13, виявилося одним із найбільш згадуваних протистоянь між забудовниками та місцевими мешканцями. У своїх пропозиціях віряни наголошували на необхідності зберегти автентичну самобутність місцевості.
Отець Олександр Гамалійчук назвав недоцільним будівництво на ділянці поблизу костелу. Він наголосив, що Луцьк має потужну історію і чудові пам’ятки, а нове будівництво тільки спаплюжить історію міста. Єпископ Маркіян Трофим’як підтримав його слова. Мітинги та протести лучан дали результати. Плани зведення нової будівлі так й не були реалізовані.
Як луцькі католики відзначають свята
Зазвичай вечірні меси на визначні свята проходять у костелі Петра і Павла. Найвизначніша подія для вірян, без сумнівів, це 25 грудня. Саме на Різдво Христове до костелу прибуває найбільша кількість людей. Місця для сидіння у цей день не знайти, оскільки охочих потрапити до будівлі дуже велика кількість.
Свято Воскресіння Господнього християни західного обряду теж не оминають своєю увагою у Луцьку. Щороку у Старому місті з цієї нагоди влаштовують пасхальні меси. Єпископ Луцької дієцезії бере участь у відповідних заходах.
Ще одне знакова дата, яке відзначають парафіяни, це 29 червня. Урочистість Святих Апостолів Петра і Павла, які є покровителями кафедрального собору, проходить помпезно. Під час пандемії COVID-19 поблизу костелу не було багатолюдно, адже карантині обмеження не дали змогу організувати свято як це було зазвичай до поширення коронавірусної інфекції.
Луцькі католики та волонтерство
Волонтерство під час війни з росією також виявилося першочерговою справою для католиків Луцька. Віряни усіляко намагалися брати участь у благодійних заходах та допомагали Збройними силам України. Зокрема римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку та благодійна організація «Карітас-Спес-Луцьк» зуміли об’єднати зусилля задля спільної мети. Віряни разом готували гарячі обіди для бійців територіальної оборони та поліцейських. Також вони плели маскувальні сітки та надавали підтримку біженцям.
У підземеллі костелу Петра і Павла організували укриття під час повітряної тривоги. Усі, хто опинився поблизу могли скористатися схованком. Волонтери організували й курси домедичної підготовки. Усі охочі отримали можливість навчитися основам задля допомоги пораненим.
Католики Луцька сприяли й отриманню допомоги з Польщі. Гуманітарні вантажі завдяки організаторському плданування успішно переправляли у східні області України, де було найбільше постраждалих внаслідок масштабного вторгнення російських загарбників, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
Католики та ПЦУ
Православні та католики Луцька мають приязні зв’язки. Десятиріччя співпраці дають свої результати. Віряни не тільки не конфліктують, а й разом вирішують різні проблеми та долають труднощі.
Часи, коли католики та православні конфліктували, минули. Представники обох напрямків християнства підтримують зв’язок та живуть у злагоді. Неодноразово обговорювалося питання стосовно переходу Православної Церкви України на стандарти Григоріанського календаря. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл також висловлювався щодо цього питання. Він наголошував, що вже тривалий час значна частина православних вірян відзначають релігійні свята разом із католиками. Він пояснював, що більшість римо-католиків використовують саме такий формат оскільки він новий та зручний.
Митрополит ПЦУ закликав забути дезінформативні тези російської та радянської пропаганди, адже повідомлення про те, що Різдво у грудні ніколи не відзначалося, є вигадкою. У 1918 році відновилася Українська держава. До того часу значна територія сучасної України входила до складу російської самодержавщини, на теренах якої Різдво відзначали 25 грудня (за юліанським календарем, який тоді був водночас і світським).
Греко-католики Луцька
Української греко-католицької церкви дещо відрізняється за своїм сенсом від католицької, але все ж верховенство належить у обох випадках Папі Римському. У греко-католицької церкви є свої храми на території Луцька.
Складовою частиною УГКЦ є Луцький (Волинський) екзархат. Він був створений 15 січня 2008 року та є продовженням Луцької греко-католицької єпархії. Адмінодиниця існувала з перервами у XVI – XIX століттях. У церкві Різдва Христового у Луцьку діє кафедра єпископа.
Зустрічі вірян та священнослужителів проходять регулярно. Під час війни заходи частково перенесли в онлайн. Отці мали можливість отримати відповіді на практичні запитання, котрі виникають у процесі діяльності, щодо звітності перед жертводавцями та державними органами, а також поради юристів щодо початку тієї чи іншої діяльності при парафіях.
Католики та культурні заходи
Луцький кафедральний собор Святих Апостолів Петра і Павла віддавна є осередком культурного життя столиці Волині. Католики з міста та й з інших куточків області відвідують заходи, присвячені класичній музиці. Зокрема до Міжнародного дня онкохворої дитини благодійний фонд “З Богом у серці” організовує концерти. Найвідоміший з них під назвою “Дарую надію”. Зібрані кошти передали на лікування дітей із Волині, які хворі на рак.
Для відвідувачів звучали відомі композиції. Музиканти виконали твори Йоганна Себастьяна Баха, Антоніо Вівальді, Сезара Франка, Йоганна Пахельбеля та інших видатних композиторів.
У костелі також відбувалися й інші благодійні концерти. Значна частина лучан та гостей міста отримали змогу оцінити захід під назвою «Попри війну. Віра. Надія. Весна». У програмі були твори видатних українських композиторів Дмитра Бортнянського, Анатолія Авдієвського, Максима Березовського, Михайла Вербицького, Миколи Леонтовича. відбулася й прем’єра твору “Отче наш” латвійського композитора Ріхарда Дюбри. Зібрані кошти відправили на потреби 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого.
Латвійський композитор схвально відреагував, почувши, що його робота необхідна українцям. Він створив музику на український текст молитви «Отче наш».
Твір “Отче наш” – хорова композиція. Композитор зрадів, що саме українці вирішили виконати роботу. Ріхарда Дюбри висловив підтримку українському народові та запевнив, що країни Балтії усіляко прагнутимуть допомагати у боротьбі з російськими загарбниками.
