В Україні, станом на 2020 рік, існує понад вісімдесят аеропортів різного призначення (міжнародні пасажирські, військові, вантажні, спортивні). На жаль, декілька з них де-юре закриті, де-факто обслуговують рейси з\в Росію, а деякі взагалі знищені після повномаштабного вторгнення та потребують повної реконструкції. Проте є й аеропорти, які не функціонують вже багато років, і один з них знаходиться неподалік Луцька. Все, що відомо про цей об’єкт, та про те, чи буде у нього розвиток розповість iluchanyn.
Історія створення
Як відомо, у Луцьку та на околицях було декілька аеропортів. До речі, один з них діяв у районі залізнчного вокзалу, а згодом був перенесений на територію сучасного гіпермаркету “Там-Там”. На той час охочих скористатися “небесним” транспортом було небагато, але більша їх частина літала в інші міста й села Волині, обласні центри та, навіть, до інших країн. Проте не лише пасажирські перельоти були основним типом діяльності – літак використовувався для перевезення тяжкохворих до більших медичних закладів або луцькі лікарі вилітали до маленьких містечок чи сіл до пацієнтів. Зокрема, у 60-70-х роках проводили екскурсійні польоти.
У 80-х роках двадцятого століття, під час активного розвитку та розширення обласного центру, старий аеропорт був вимушено закритий. У ті часи раціональним та дешевшим варіантом було спільне користування територією з військовим аеродромом на Вишкові. Тодішній владі варто було лише погодити будівництво приміщення пасажирського аеровокзалу та встановити спеціальне обладнання для прийому літаків.
За словами першого очільника луцького аеродрому Віктора Руденка, побудова нового повітряного вокзалу не була доцільна, адже його розташування було далеким від обласного центру. Якнайкраще, на думку колишнього директора, варто було домовлятися з військовими про спільне користування.
Проте партійним керівництвом Волинської області було прийняте рішення про відкриття абсолютно нового аеропорту і у селі Крупа з’явився новий цивільний об’єкт “Луцьк”.
Хоча, існує ще одна версія відсутності домовленостей про користування цивільного та військового на одній території. Як відомо, на аеродромі базувався 806 авіаполк, який мав на озброєнні тактичну ядерну зброю. Її зберігали у підземному сховищі. Цей факт міг теж стати вагомою причиною відмови військового керівництва.
Новий аеропорт “Луцьк” відкрили у 1984 році, а як зазначено Організацією волинських авіалюбителів “ОВАЛ” у вересні наступного року здійснювалися повітряні маршрути за наступними напрямками:
- до Москви – тривалість 4 год 10 хв;
- до Києва – тривалість 1 год 20 мин;
- до Вінниці – тривалість 1 год 15 хв;
- до Ворошиловграду (Луганськ) – тривалість 3 год 50 хв;
- до Донецька – тривалість 4 год 45 хв;
- до Миколаєва – тривалість 2 год 15 хв;
- до Одеси – тривалість 3 год 25 хв;
- до Сімферополя – тривалість 4 год 05 хв;
- до Херсону – тривалість 2 год 15 хв;
- до Хмельницького – тривалість 40 хв;
- до Черкас – тривалість 2 год 05 хв.
Останній пасажирський переліт з аеропорту “Луцьк” було здійснено у 1997 році.
Відновлення можливе?
Приміщення аеропорту та його територія навколо загалом нагадує руїни після аварії на Чорнобильській АЕС чи прильоту ракети. Адже з моменту закриття об’єкту все, що мало хоча б якусь цінність, було розграбоване, пошкоджене або повністю знищене.
Чи не вперше з моменту занепаду Луцького аеропорту, на початку 2000-х років заговорили про його відновлення. Спочатку були роздуми щодо відкриття повітряного сполучення на тому ж місці, у селі Крупа. Але незмінність інфраструктури (злітної смуги, руїни приміщень, розташування) у черговий раз довело, що звичайна реконструкція аеропорту неможлива.
Також було враховано й те, що пасажиропотік буде на низькому рівні, а це означало одне – проєкт не стане окупним.
Були й думки про те, що варто відновити спробу об’єднатися з аеродромом на Вишкові або зробити запасне летовище для Львова на час проведення “Євро-2012”. Проте ці ідеї так і залишилися ідеями.
Зокрема розглядали можливість створення вантажного аеропорту на базі аеродрому із залученням китайських повітряних об’єктів. Останнім необхідний був посадковий майданчик для розвантаження товарів та подальшої сухопутної доставки їх до країн Європейського Союзу. Китайці розуміли, що здійснення вантажних перевезень небом та залізницею – недешеве задоволення. Тому розглядали можливість використовувати українські аеропорти. Найкращими варіантами бул летовища саме на Заході України, але більшість з них не підходила (дальність від кордону, проліт через повітряний простір інших країн тощо). Військовий аеродром був одним з відповідних і для цього планували навіть подовжити злітну смугу, побудувати термінал для вантажних складів. Такий проєкт міг мати чимало переваг для обласного центру:
- Сотні нових робочих місць;
- Розбудова інфраструктури навколо території аеропорту;
- Залучення клієнтів (пілоти, авіатехніки, тощо);
- Можливість залучення чартерних рейсів для спортсменів, чиновників, політиків та бізнесменів.
З часом проєкт можна було розширити й для здійснення пасажирських регулярних перельотів.
У 2021 році лучан сколихнула новина про те, що місто знову шукає інвесторів для реалізації плану щодо відродження аеропорту. Експерти та інвестори в один голос заявляли, що будівництво нового приміщення для цивільного летовища доцільніше розпочинати на території військового аеродрому.
Представники ініціативної групи розповіли, що з кожною зміною влади змінювали й закон, який кожного разу ускладнював початок робіт. За їхніми словами, нове летовище планується бути:
- не менше тисячі квадратних метрів у два рівні;
- з розбудованою інфраструктурою (пішохідна та зона для громадського транспорту, забезпечення транспортного сполучення до аеропорту);
- із забезпеченням пропускної можливості у 50-70 пасажирів та до 100 чоловік у пікові години;
- зі створеною місцевою авіакомпанією.
У майбутньому планується відкриття пропускного пункту через кордон, аби аеропорт став міжнародним. Але ця ініціатива неможлива без залучення та сприяння лучан.