3 Жовтня 2022

Історія створення Волинського краєзнавчого музею

Related

Як лучанам зберегти спокій під час війни: прості поради  

Війна в Україні вплинула на психічне здоров'я громадян. Постійні...

Майя Москвич та стрільба з луку в Луцьку

Походженням назви Луцьк (давнє – Лучеськ) вважають лук, проте...

Затятий прихильник українства: творчість польського письменника Юзефа Лободовського

Письменник, поет та перекладач Юзеф Лободовський певний період свого...

Топ-10 найкумедніших назв сіл Волині

Села Волині відомі своєю давньою історією. Запам'яталися багатьом й...

Share

Луцьк знаний своєю культурною спадщиною не тільки в Україні, а й за її межами. Відвідування музеїв є обов’язковою складовою туристичних екскурсій, пише iluchanyn.com.

Історія Волинського краєзнавчого музею, першого на території краю, у матеріалі.

Періоди розвитку 

Головний музей Волині створили у часи другої Речі Посполитої. Вперше він почав роботу у 1929 році при товаристві краєзнавців. У становленні культурного осередку значну роль відіграли різні діячі. Зокрема, Прусевич, Фітцке, Мацко, Дублянський.

Напередодні Другої світової війни Волинський краєзнавчий музей працював у звичному режимі. Загалом у 1938 році вже була достатньо значна кількість експонатів – понад 9 тисяч. Вони були зосереджені у 4-х відділах – етнографії, доісторичного минулого, мистецтва, природи. 

Ситуація погіршилася після вторгнення радянських загарбників на Волинь у вересні 1939 року. У 1940 році на базі установи створили Волинський обласний державний історико-краєзнавчий музей. Під час бойових дій музейні фонди пограбували представники влади СРСР. Тільки у 1944 році його діяльність відновили.

У повоєнний час поступово робота закладу була налагоджена. У 1958–84 роках експозиції розміщувався у приміщенні на вулиці Шопена, № 7. У 1985 році експонати транспортували до будинку на Шопена, № 20 (пам’ятка архітектури 20–30-х роках ХХ століття).

Філії 

Музей має розвинену структуру представництв. Зокрема у селі Колодяжне поблизу Ковеля розташований літературно-меморіальний музей видатної видатної письменниці Лесі Українки. Музей волинської ікони вважається відділом. Музей Липинського в селі Затурці, яке розташоване на території Локачинського району, також є філією. Він розпочав роботу у 2011 році.

За 90 років існування музей фактично перетворився на справжній науково-дослідницький центр, який займається вивченням історичних процесів. Він входить до складової науково-освітньої структури. Установа має достатньо філій та відділів. У 1949 році у селі Колодяжне відбудували зруйновану садибу родини Косачів. На місці створили музей Лесі Українки. З 1963 року він став філіалом.    

У 2004 році в урочищі Нечимному вирішили створити ще представництво. Фахівці організували Музей «Лісової пісні». На території замку Любарта також організували філію. Фактично з 1973 року усі екскурсію до фортеці не оминають Художній музей експонується колекція графіки та живопису. Значна кількість картин представлена у відведеному приміщенні для виставки. 

Музею волинської ікони у Луцьку – ще одне яскраве представництво у самому центрі міста. Експозицію було відкрито у 1993 році. З цього часу при музеї функціонує реставраційна майстерня. Саме з 90 років ХХ століття розпочинається активна фаза розвитку закладу. Туристи масово відвідують зали з унікальними експонатами.  

Експозиції 

Фонди Волинського краєзнавчого музею мають понад сотню тисяч музейних експонатів. Їх налічується близько 150 тисяч. Відвідувачі мають змогу побачити експозиції, що репрезентують природу, ознайомитися з історичними предметами, етнографію, а також мистецтвом краю. Колекція природничо-наукових матеріалів є досить значною. Гербарій рослин (понад 3 тисяч листів), який зібраний на Волині у 30-х роках XX століття польським ботаніком Стефаном Мацко, є одним з найвизначніших. 

Історія Волині представлена досить широко та різноманітно. Писемні документи, пам’ятки археологічної збірки і нумізматична колекція, етнографічними матеріалами, зразки сакрального мистецтва доступні для перегляду усім відвідувачам. Серед найцінніших – козацька зброя, спорядження давньоруського воїна (кольчуга, шолом, місюрка) X століття з Олики, Качинський скарб срібних речей давніх готів V ст. н.е., елементи одягу, порохівниці, човен XVII столітті та човен. Друковані (документи, книги) матеріали мають важливе місце в колекції, тому потребують особливої уваги.

Зосереджені в установі й предмети, що належали визначним особистостям української культури. Серед меморіального фонду можна відшукати документи, речі, фотографії, автографи Ніла Хасевича, Лесі Українки, Юзефа Крашевського, Агатангела Кримського, Юрія Косача, В’ячеслава Липинського, Олени Пчілки, Полікарпа Сікорського, Ігоря Стравінського, Анатолія Дублянського.

Діяльність 

Музей у різний час був фактично центром туристичних екскурсій, що проводилися у Луцьку. Особливо часто заклад відвідували школярі. В установі щороку створюється близько 70 різноманітних виставок як з фондів музею, так й з інших установ. 

Загалом понад 100 тисяч людей відвідували музей до російської військової інтервенції в Україну. Волинські науковці доклали значні зусилля, щоб збільшити кількість експозицій. Це суттєвий вклад у розвиток української культури та науки.  

Науковці Волинського краєзнавчого музею регулярно ведуть роботу стосовно науково-дослідницького напрямку. Щорічного організовуються різноманітні виставки. Фахівці організовують пошукову та науково-дослідницьку роботу. Результати діяльності представлені на наукових конференціях та заходах. У періодичній пресі і наукових збірниках також можна знайти статті щодо проведеної роботи.

На базі головного музею Волині проводять наукові конференції. Відвідувачі мають змогу ознайомитися іконописом краю, етнографічними предметами та з історією музейництва. Саме завдяки фахівцям установи забезпечуються науково-методичне керівництво громадським та комунальним музейним будівництвом в області.

Представники Волинського краєзнавчого музею беруть участь у міжнародних музейних проєктах. Український заклад співпрацює з музеями Холма, Любліна, Варшави та Замосця (Польща) та Вільнюса (Литва). Активну роль відіграє й українська діаспора. У США, Канаді, Великій Британії, Франції та Німеччині українці сприяють просуванню популярності головного музею Волині. 

.,.,.,.