Людмила Іванівна Березницька – мистецтвознавиця та викладачка з Ковеля. Також вона є відомою колекціонеркою та авторкою текстів. Членкиня Національної спілки художників України тривалий час займається вивченням напрямків мистецтва та представляли інтереси виборців у Київраді, пише iluchanyn.com.
Біографія
Народилася Людмила Іванівна 22 листопада 1957 у Ковелі. Свою професійну діяльність розпочала діяльність наприкінці 1980-х років. Вона працювала викладачкою столичного вишу, а саме – на кафедрі філософії Київського національного лінгвістичного університету.
У 1994 році ковельчанка виступила з ініціативою заснувати першу галерею сучасного мистецтва в Києві L-Art Gallery. Згодом розпочала викладацьку діяльність.
У період з 2004 року 2009 Березницька працювала доценткою кафедри “Теорії та історії мистецтв” Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Студенти знають її як авторку наукових праць, освітнього курсу з культурології, робіт із мистецтвознавства та філософської герменевтики.
У 2005 році почала співпрацю згідно освітньої та інформаційної програми Фонду «Ейдос». Також співпрацювала з міжнародними програмами MATRA (Нідерланди), Фондом Eurasia, Гете-Інститутом (Німеччина), Національним університетом імені Тараса Григоровича Шевченка.
З 2006 року вона вирішила заснувати установу Bereznitsky Gallery у Берліні, а також й на території української столиці. У 2014 році разом із сином Євгеном заснувала Фундацію Березницьких.
За два роки ковельчанка розпочала активну лекційну діяльність. Вона взяла учать у відповідних тренінгових програмах з культурного менеджменту. У 2008 році також працювала над темою «Глоболокальні тенденції в актуальному мистецтві».
У період з 2009 по 2013 рік Людмила займалася журналістською діяльністю. Вона працювала у німецькій столиці, що дозволило отримати важливий досвід.
У 2014 році її роботу відзначили у Києві. Вона отримала нагородою мера Києва «Киянка Року» за внесок у розвиток культури.
Згодом діяльність у сфері культури ковельчанка дещо призупинила. Вона не надто інтенсивно працювала у галузі, адже на цей й була своя причина. Людмила розпочала роботу у політиці, представляла інтереси киян на рівні місцевого самоврядування. Певною мірою діяльність виявилася успішною та скандальною.
У політиці
У 2015 році волинянка почала діяльність у великій політиці, адже її було обрано депутаткою Київської міської ради. З листопада вона отримала відповідні повноваження.
Під час роботи у Київській міськраді Людмила Березницька виявилася впізнаваною депутаткою. У столиці гучніше звучало її ім’я. Переважно вона була в епіцентрі скандалу “навколо ділянки в центрі Києва”. У пресі з’являлася інформація щодо “лобізу землі на бульварі Шевченка”. Так звані інсайди з міської адміністрації не розголошувалися, тому достовірно невідома правдивість таких заяв.
Пов’язували відому ковельчанку й найбагатшим українським бізнесменом Рінатом Ахметовим. Її називали “кураторкою проєкту компанії СКМ”. Напрям роботи структури був спрямований на пошук молодих художників з метою створити «Арт-подарунки» Донецьку. Пізніше Людмилі надали можливість працювати “експерткою громадської ради проєкту «Юність»”.
Все ж інформацію щодо причетності до співпраці з олігархом вигаданою та вигідно конкурентам. Сама мистецтвознавиця ці чутки не коментувала.
Ковельчанку в першу чергу запам’ятали як кандидата філософських наук та відому представницю сфери культури. Саме дільність у цій галузі дозволила їй згодом й стати депутаткою Київради.