9 Лютого 2023

Чиновницька бездіяльність: як луцькі десантники 30-метрову парашутну вежу будували

Related

Як захиститися волинянам від переохолодження: поради місцевих лікарів 

Мороз взимку суттєво загрожує здоров'ю волинян, якщо не приймати...

Історія формування та успіхи Волинської обласної дитячої лікарні 

Медицина у Луцьку відома у напрямку допомоги дітям. Обласна...

Життя та діяльність хірурга Олександра Федорчука

Олександр Тимофійович Федорчук – відомий лікар-хірург із Волині. Фахівець...

Остання епідемія чуми на Волині у XVIII столітті

Чума у Європі виявилася катастрофічнішою за тривалі війни. Крізь...

Share

Вежі для стрибків із парашутом у Луцьку – не надто популярне явище серед містян у різні періоди. За винятком радянських часів такі конструкції на території міста можна було побачити нечасто. Лише невеликі групи ентузіастів організовувалися для реалізації планів щодо будівництва парашутних веж, але без особливого успіху, пише iluchanyn.com.

Ініціатива десантників-ветеранів 

На території військово-патріотичного містечка планували збудувати 30-метрову парашутно-десантну вежу. Вона мала почати функціонування у центральному парку міста до 2 серпня 2014 року. Представники громадської організації “Ніхто, крім нас” мали намір встановити її до Дня повітряно-десантних військ.

Андрій Зубков, який керував організацією десантників, зазначав, що відбувалися перемовини з чиновниками щодо цієї ідеї. Планувалося узгодження необхідних документів та розробка проєкту. Дозвіл на проведення робіт надає виконком.

На вежі десантники мали намір розмістити зверху відкритий парашут. Охочий зістрибнути підіймається на верх сходами. Зазвичай такі конструкції будуть у висоту від 30 до 80 метрів. У Луцьку планували встановити найменший рівень споруди.

Ідея полягала у тому, щоб залучити й кінологів для парашутно-десантної підготовки. На базі військово-патріотичного виховання “Штурм” молодь могла отримати відповідні навички для служби у Збройних силах України.

Підготовка до встановлення веж відбувалася, адже ініціативна група провела й прибирання території у парку. Учасники суботника зібрали колеса та мішки, як могли використати для встановлення блокпостів. Це дозволило б проводити відпрацювання певних елементів бойової підготовки. Колеса та мішки з піском та колеса, які учасники Майдану використовували для будівництва барикад навколо територія будівлі Волинської обласної ради, вивантажили в парку неподалік Луцького замку.

Ветерани-десантники згодом провели ще одне прибирання. Локацію, яка заросла чагарниками, розчистили. Вони наголошували, що місце вже тривалий час закинуте. З території вибрати сухостій та повалені дерева. Андрій Зубков наголошував на необхідності проведення таких заходів регулярно, адже це гарне, прекрасне місце для тренувань дітвори міста.

Відсутність результату 

Поступово почали виникати питання, які блокували реалізацію ідеї. Високовольтної лінії електропередачі нібито стали на заваді встановленню вежі. Керівник організації ветеранів-десантників зазначав, що це не повинно бути перепоною, адже відповідна інфраструктура розташована неподалік.  

Вона розташована на одну третю майданчика, на тій частині, де ростуть великі дерева. Зрізати їх ніхто не планував, оскільки металевих конструкцій не мали встановлювати. Парашутну споруду мали намір встановити збоку, на максимальній відстані від відповідної лінії електропередач.

До 2 серпня 2014 року відповідні роботи щодо впорядкування  планували провести. Майданчик все ж облаштувати так й не вдалося.

Керівництво 80-ї бригади також планувало долучитися до процесу оформлення документів. У зв’язку з наступом загарбницьких російських військ у Донецькій та Луганських областях, а також окупацією Криму, десантники ЗСУ приступило до виконання своїх обов’язків, тому процес загальмувався. 

Громадська організація не змогла самостійно отримати значні кошти для реалізації проєкту. Виготовленням повинні були займатися на одному із волинських заводів, із одним з яких уже вели відповідні перемовини.

Вежа для стрибків із парашутом не могла бути зроблена кустарним методом. Від рівня готовності конструкції залежить життя людей, тому швидкими темпами втілити ідею не вдалося. Минули роки, а проєкт так й залишився лише мрією тих, хто захоплюється стрибкам з парашутом.

.,.,.,.