9 Лютого 2023

Біографія знавця луцьких музеїв та археолога Яна Фітцке

Related

Як захиститися волинянам від переохолодження: поради місцевих лікарів 

Мороз взимку суттєво загрожує здоров'ю волинян, якщо не приймати...

Історія формування та успіхи Волинської обласної дитячої лікарні 

Медицина у Луцьку відома у напрямку допомоги дітям. Обласна...

Життя та діяльність хірурга Олександра Федорчука

Олександр Тимофійович Федорчук – відомий лікар-хірург із Волині. Фахівець...

Остання епідемія чуми на Волині у XVIII столітті

Чума у Європі виявилася катастрофічнішою за тривалі війни. Крізь...

Share

Історик та археолог Ян Фітцке працював у Луцьку та на Волині. Польський фахівець зумів зробити знаний внесок у розвиток музейного напрямку. Він ретельно досліджував історію волинського краю та був закоханий в археологію. Друга світова війна та комуністична окупація не дали йому змоги реалізувати свої плани, пише iluchanyn.com.

Навчання у Польщі 

Народився Ян-Юзеф Фітцке 12 січня 1909 року у Гдові (нині Малопольське воєводство). Навчався у Краківській гімназії. У 1929 році закінчив виш. 

Він завжди цікавився археологією. З юних років захоплення переросло у професію. Ще під час навчання у Кракові Ян брав участь у розкопках на території Сандомирського повіту. Хлопець регулярно відвідував Археологічний музей у Кракові Польської академії наук.

У період з 1929 року до 1933-го вивчає праісторію та антропологію філософському факультеті Ягеллонського університету. Тема магістерської роботи молодого вченого отримала назву “Неоліт у краківських печерах”. Згодом він став членом Польського археологічного товариства. У 30-х роках працював у Етнографічному музеї в Кракові та Лодзі. Часто брав участь у значних розкопках, писав численні публікації.

Переїзд на Волинь

У серпні 1936 року розпочинається його робота у Волинському краєзнавчому музеї. Основною діяльністю фахівця стає археологія і нумізматика. Поступово Ян поринає повністю в улюблену справу, а археологія займає значну частину його часу.   

Із серпня 1936 року Ян Фітцке працював науковим співробітником у Волинському музеї. Нумізматика та археологія – основні його заняття. З початку 1937 року він отримав посаду кустоша, тобто хранителя музею. Йому довелося очолювати очолював нумізматичний відділ, а також проводити загальне керівництво відповідною інституцією.

Енергійний та молодий вчений активно вивчав волинський край. Він досліджував цікаві місця, які могли зробити визначні відкриття. Ян часто ділився й здобутками у цій галузі. Він розповідав свої спостереження щодо минулого Волині з краєзнавцями, пересічними громадянами через пресу, а також численними  прихильниками історії.

Наприкінці 30-х років його роботи публікували у виданнях Ilustrowany Kurier Codzienny, Barwa i Broń, Ziemia Wołyńska, Wiadomości Archeologiczne, Kurier Turystyczny та інших. У цей період археолог зумів організувати регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства.

У Піддубцях він займався дослідженням курганів Х–ХІІ століть. Могильник епохи бронзи розкопав у Торчині. У Черську та Дружкополі Фітцке довелося досліджувати цікаві кремаційні могильники лужицької культури. Фахівець зумів реалізувати розвідки на поселеннях і городищах на території сіл Линів, Білостік, Несвіч, Кульчин, Коршів, Жидичин, Маркостав, Амбуків, Баїв, Буяни та інших населених пунктах.

Ян Фітцке відомий й своєю музейною роботою. Його знають як автора першого каталогу щодо монет волинського краю. З відповідного видання можна дізнатися, що у 1938 році нумізматична колекція музею нараховувала понад 32 тисяч монет.

Дослідник брав активну участь у функціонуванні Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства. Під час діяльності у цій установі йому вдалося упорядковувати велику колекцію музею князів Острозьких, а також створити регіональні музеї у містах Дубно та Кременець. Зібрав він й матеріали стосовно перебування на Волині видатного польського письменника Юзефа Крашевського.

Любомльське городище 

Городище, що було розташоване на оточеному болоті острові, виявилося одним із надцікавих для Фітцке. Велике давньоруське поселення цікаве різними спорудами, що майже не збереглися. Уламки різноманітного посуду також досліджувалася фахівцем. 

Археолог зазначав, що така кераміка не відрізнялася від інших. Вона була доволі схожою на інші, які можна зустріти у слов’янських землях. Посуд зроблений на гончарному крузі мав хвилястий та лінійний орнамент. За оздобленням досить важко визначити відповідний хронологічний поділ. Знаки та штемпелі вказують на виникнення пізнішого гончарного цеху, саме так вважав Фітцке. 

Значним здобутком у його роботі було створення мапи розміщення стоянок. Зроблені маршрути не втратили своєї цінності. Археологічні розкопки під керівництва фахівця зробили чимало відкриттів у щодо існування давнього життя на Волині. Його дослідження вплинули на розвиток археології загалом, адже волинські фахівці широко застосували цей досвід під час своєї роботи вже за незалежної України.   

Смерть в Катині   

Ян Фітцке під час своєї діяльності на Волині написав докторську дисертацію. Захистити її він так й не зміг. Друга світова війна завадила планам науковця та обірвала його життя.  

Польська дослідниця Марія-Магдалена Бломбергова ретельно вивчала діяльність археолога. Вона зазначала, що дисертація фактично стала підсумком археологічних досліджень фахівця. Документ зберігся в рукописі. 

Дослідниця з’ясувала, що у серпні 1939 року Фітцке був мобілізований до лав 4-го полку підхалянських стрільців та отримав звання підпоручика. Після 17 вересня, коли радянські війська вдерлися на Волинь, потрапив до полону. Окупанти 10 листопада вивезли його до Козельська та розстріляли його в Катині.  

Знайшли його тіло у 1943 році. Тоді провели ексгумацію та ідентифікували за знайденими у кишені мундира документів, записами на аркушах та поштівками.

У ексгумаційному списку видатного археолога зареєстрували під номером 2482. Його прізвище вказали у документах вивезених та переданих Польщі радянським президентом Михайлом Горбачовим. Дата смерті вказана не була. Різні джерела свідчать, що солдати, які підтвердили своє місцеперебування у записах в Смоленську, згодом були знайдені у Катинському лісі. 

Історики проаналізували інформацію, яка поступово почала з’являтися про страшні події. Вони встановили на основі аналізу сторінки та документи, переданих радянською стороною. Зібрані свідчення з записів та документації, які виявлені на місці могили у Катині, підтверджують припущення про те, що Фітцке розстріляли у період 20–24 квітня 1940 року.   

Достеменно невідомо як саме загинув видатний археолог, але фахівцям залишилася чимала спадщина для роздумів. Ян Фітцке був закоханий у свою справу. Археологію він любив найбільше у житті, тому й став відомим та поважним у цій галузі.    

У Волинському краєзнавчому музеї зберігається значна колекція дослідника, його артефакти, що були знайдені під час розкопок. Наукова цінність частково втрачена, оскільки зникли первинні записи та інвентарі. За ними можна було ідентифікувати будь-який інструмент чи інший предмет, що стосувався конкретної особи.

Не забули й про фахівця у Польщі. На стінах Ягеллонського університету у Кракові археолог увічнений на пам’ятній таблиці. Незавершені археологічні дослідження, які Фітцке, проводив на теренах Волині, не забуті, оскільки місцеві археологи підхопили його вчення. Були продовжені у радянські часи та за роки незалежності України. 

Найважливіші роботи археолога стали важливими під час нових досліджень. Зокрема у Торчині Пелещишин, Гупало у Берестянах, у Шепелі Кучіном. У Луцьку також проводили Кучінком, Охріменком та Златогорським.

.,.,.,.