2 Жовтня 2022

Без другого ярусу та туманні перспективи: луцькому “Авангарду” майже сто років  

Related

Як лучанам зберегти спокій під час війни: прості поради  

Війна в Україні вплинула на психічне здоров'я громадян. Постійні...

Майя Москвич та стрільба з луку в Луцьку

Походженням назви Луцьк (давнє – Лучеськ) вважають лук, проте...

Затятий прихильник українства: творчість польського письменника Юзефа Лободовського

Письменник, поет та перекладач Юзеф Лободовський певний період свого...

Топ-10 найкумедніших назв сіл Волині

Села Волині відомі своєю давньою історією. Запам'яталися багатьом й...

Share

Стадіон “Авангард” у Луцьку здавна вважався головною ареною міста. Саме у цій локацій вже з 30-х років ХХ століття збиралися не тільки місцеві спортсмени, але й учасники змагань з різних регіонів Другої Речі Посполитої. Поступово стадіон виявився головним місцем для організації великих турнірів та відпочинку мешканців міста, пише iluchanyn.com.

Відкриття  

Ще на зламі 1920-1930-х років містяни проводили різноманітні змагання на міському стадіоні, що розташовувався поблизу замку Любарта. У головному місті краю спортивне життя вирувало настільки, що необхідна була нова арена. Традиційно футбол вже тоді вважався видом спорту номер один. Поступово розвивалися стрільба, мотоспорт, велоспорт та легка атлетика.

У 1931 році було оголошення рішення щодо початку будівництва багатофункціонального стадіону. Він став першим у Волинському воєводстві. Міські чиновники відстежували витрати. 

На проєкт надали 300 тисяч злотих. Велика кількість державних структур брала участь у реалізації плану. Також залучені були й приватні особи. Вони допомагали різними будівельними матеріалами. Місцеві залізничники активно долучилися до роботи. Вони привезли навіть 30 вагонів шлаку для створення об’єкту.

У 1932 році будівельники розпочали на об’єкті основні роботи. Волинський воєвода Генріх Юзефський особисто контролював будівництво. 

За два неповних роки арену зробили. У місті фактично з’явився цілий спортивний комплекс. Футбольне поле отримало розміри у 110 на 70 метрів. Навколо нього були бігові доріжки у 400 метрів. Центральна трибуна під час проведення подій вміщувала 400 глядачів. Загальна місткість арени – 6 тисяч глядачів.

Учасники змагань з’являлися на стадіоні через підземний тунель. На території установи розміщували тренувальні майданчики, площі для баскетболу та волейболу. Функціонував навіть й майданчик для гри в хокей. Звісно був й велотрек, адже з нього все й розпочиналося.

На останньому етапі будівництва чиновники міста звернулися до польського диктатора Йозефа Пілсудського. Вони звернулися з проханням назвати нову споруду луцький спортивний об’єкт його іменем. Такі дії означали особистий протекторат керівника держави над спорудою. Пілсудський погодився та не відмовив у цьому проханні.

Стадіон урочисто відкрили 24 вересня 1933 року. Коротку промову виголосив воєвода Волинський Генріх Юзефсьский. До 25 вересня тривали відповідні заходи щодо святкувань. Змагання провели з легкої атлетики, мотоциклетного та велосипедного спорту. Учасники з Варшави, Львова, Лодзі та інших міст також прибули на змагання. Урочисті заходи завершилися на футбольному полі між командами Луцька та Варшави Господарі здобули перемогу у матчі з рахунком 1:0.

Місцеві ЗМІ активно обговорювали грандіозну подію. Воєводський тижневик 1 жовтня 1933 року писав, що значимість арени була суттєвою, оскільки споруду відкрити у період жорсткої економічної кризи. У статті видання можна простежити ейфорію від реалізації задуму. 

Згодом розпочалася й організація перших великих змагань. Вже за місяць відбувся чемпіонат Польщі зі спортивної ходьби. У архівах є зображення тріумфатора тогочасних змагань на 50 кілометрів – Луціана Гражду.  

На відкриття спортивної арени прибув відомий спортсмен із Польщі Януш Кусоцінський. Легенда польського спорту на початку своєї кар’єри був аматором, а також доглядав за скверами та парками у Варшаві. У 1932 році він зумів вибороти золоті олімпійські нагороди. Він неодноразово перемагав у чемпіонатах Польщі. Кусоцінський добровольцем пішов на війну. Його двічі поранили під час бойових дій. Нацисти заарештували спортсмена у березні 1940 року та звинуватили у підпільній розвідці. Його розстріляли поблизу Варшави разом з іншими відомими поляками.

За радянщини 

Завершення Другої світової війни дало поштовх до розвитку арени, яка отримала назву Луцький міський стадіон. Це відбулося в 60-х роках ХХ століття.  

Під час будівництва на “Авангарді” звели кам’яні трибуни на 15 тисяч глядачів. З’явилися адміністративний корпус і встановили дерев’яне табло-лічильник. 

Найголовніший спортивний об’єкт краю до кінця ХХ століття приймав спортсменів та глядачів. На арені тренувалися як професіонали так і звичайні прихильники здорового способу життя. Опановували на доріжках “Авангарду” основи фізичної культури студенти училищ та вишів міста.

Реконструкція 

Перший матч Чемпіонату України відбувся у 1992 році. Тоді господарі зіграли з футболістами київського “Динамо”. Подивитися зустріч зібралися 20 тисяч вболівальників. У книзі досягнень країни ці показники внесені як рекордні. 

Занедбана радянська спадщина вимагала реконструкції та вдосконалення.    Наступного року фахівці вирішили замінити освітлення та встановити електричний підігрів на футбольному полі. Вже до 2002 року на “Авангарді” провели суттєву реконструкцію на трибунах змінили електронні табло та сидіння. Об’єкт набув модерного та сучасного вигляду.

Зміни негативно вплинули на заняття бігом, адже відповідні доріжки були втрачені. Місцеві атлети почали шукати нові місяця для тренувань. Сам стадіон був місцем для проведення домашніх матчів футболістами клубу “Волинь”. З 2002 року луцька команда у різний час виступала у головному чемпіонаті країни, але й також у Першій лізі.   

У 2015 році за ініціативи містян та тодішньої влади облаштували бігові доріжки з сучасним синтетичним покриттям. На стадіоні реалізували проєкти щодо розміщення сектору для метань та майданчиків для стрибків у довжину та висоту. Стадіон після реконструкції отримав ІІ категорію міжнародного класу. Споруда змогла приймати чемпіонати європейського рівня і світові змагання.

Експерти зазначають, що оновлений стадіон надає привабливості місту та посилює значення інфраструктури Луцька. Готельно-ресторанний та малий бізнес, а також туристична сфера отримала широкі можливості.

Волинські атлети тренуються для участі у значних змаганнях. “Авангард” виховуватимуться майбутні олімпійці і гордість спорту Волині. Спортсмени завдяки своїм тренуванням встановлюють олімпійські рекорди.

Власність міста 

Стадіон 31 серпня 2022 року передали у власність міста. Міськрада створить нове комунальне підприємство. Мер Ігор Поліщук висловив сподівання, що арена буде здатною обслуговувати себе самостійно за рахунок проведення чемпіонатів, концертів та інших подій. Функціонування установи в комунальній власності дозволить залучати фахівці до реконструкції та подальшого розвитку кошти міжнародних організацій та державного бюджету.

Ідею про передачу стадіону просував Володимир Рудюк, віцепрезидент Федерації легкої атлетики України. На сайті структури 15 серпня опублікували лист, в якому міську владу закликали прийняти в комунальну власність цей стадіон.

Під арену міськрада створить нове комунальне підприємство. Луцьк нібито завдяки цьому отримає можливість стати столицею України з легкої атлетики. Раніше “Авангард” неодноразово приймав всеукраїнські та міжнародні чемпіонати з цього виду спорту. Наскільки реально реалізувати таку ініціативу, покаже час. Саме легка атлетика може стати рушійним спортом для розвитку арени.

.,.,.,.