Меморіал у Луцьку був однією з головних тем для обговорення серед українців навесні 2022 року. Масштабне російське вторгнення радикально змінило ставлення до усього російського та радянського, пише iluchanyn.com.
У травні місцеві мешканці згадували, за яких саме обставин будували сквер.
Радянська спадщина
У різних людей ця локація асоціюється зі злом, адже минуло 45 років після того, як територію заставили вигаданими орденами, вистелили плитами та оточили радянськими наративами. Чотиригранний обеліск отримав 40 метрів висоти. Орден Перемоги у діаметрі два метри вирішили розмістити на найвищому місці. Трохи далі розташована братська могила. Скульптура символізує пораненого воїна сталінського СРСР. Там поховали радянських солдатів Другої світової, які гинули в Луцьку та поблизу.
Виготовляли матеріали для будівництва не тільки на Волині, але й у інших містах. Зокрема, у Києві відливали скульптуру Слави та барельєфи. На Луцькому приладобудівному заводі виготовляли літери та плити.
Місцевий мешканець Микола Вержбицький пригадує, що на місці радянського меморіалу був польський цвинтар. Пам’ятники з написами польською та латинською мовами датовані XVIII століття.
На місці, де комуністичний режим вирішив розпочати будівництво, було достатньо велика кількість поховань знаних мешканців Луцька з католицьких родин. Перепоховали тільки незначну частину решток людей. Центральна стела була встановлена, де поховали 19 солдатів Війська Польського. Вони загинули під час боїв за Луцьк у польсько-більшовицькій війні. У битві брала участь група військ генерала Ридза-Сміглого. Згодом на цьому ж місці ховали й інших поляків, солдатів та офіцерів Першої світової.
Дискусії та майбутнє радянського символу
У квітні мер Луцька дав доручення демонтувати радянську символіку на об’єкті, але вказівку так й не було виконано. Меморіал все ще уособлює радянську бувальщину.
У роки Першої і Другої світових воєн створювали українські військові цвинтарі. Радянська влада ліквідувала Величний пантеон часів Першої світової. Меморіал дає змогу вшанувати пам’ять воїнів загиблих у боротьбі з гітлерівським фашизмом, але сучасність потребує іншого підходу. Російська агресія проти України відкрила нову сторінку боротьбі з загарбниками. Наразі дуже актуальним є питання щодо вшанування полеглих героїв Збройних сил України. Рашизм також потребує засудження як й фашизм, оскільки це тотожні речі. Належне вшанування полеглих у війні з рашизмом – це можливість якнайшвидше здобути перемогу.
Меморіал Вічної Слави у Луцьку – комплекс, що увінчує пам’ять волинян, які загинули за СРСР. У 1976 році його заснували з нагоди вшанування пам’яті тих, хто поклав своє життя у війни проти гітлерівської Німеччини. З часом на території комплексу відбулися певні зміни. Встановлено пам’ятники жертвам нацизму, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, депортацій та комунізму, особам, загиблим під час Революції гідності, АТО й ООС. Комплекс має статус культури національного значення та пам’ятки історії.
У 1960-1970-х роках у Луцьку представники радянської влади вирішили розгорнути справжню боротьбу з цвинтарями. Комуністи знищили польське, німецьке, єврейське, караїмське, православне кладовища. На польському цвинтарі виклали тротуарну та бетонну плитку. На цьому місці було влаштовано меморіал Другої світової війни.
