Цієї середи, 17 березня, Волинь сколихнула новина про чергову спробу самогубства. В обласному центрі дівчина наковталася медичних препаратів. Усі новини у соціальних мережах коментували зі словами: “знову”, “чергова спроба” чи “ще одна спроба”. На жаль, юна лучанка не перша в Україні та навіть в області, кого зачепила хвиля спроб самогубства. Від початку року велика кількість дітей намагається звести рахунки з життям: дехто стрибає з багатоповерхівок, а дехто ковтає купу пігулок. Журналісти інформаційного агенства “Конкурент” поспілкувалися з Антонієм Мельником. Я Лучанин розповість про проблеми, які спонукають українських дітей до таких вчинків.
Причини самогубства
Психолог розповів, що бажання скоїти самогубство виникає у підлітків з двох причин:
- Вік – підлітковий період є дуже специфічним. Діти, найчастіше, саме у цьому віці хочуть самореалізуватися через випробування. Для них такі дії щось на кшталт іспиту у доросле життя. Підлітки роблять світлини на дахах багатоповерхівок, на вагонах товарних поїздів тощо. Пан Мельник наголосив, що у такі моменти діти не бажають власної смерті й навіть не думають про це. Лише випробовування на дорослість. Як зазначив психолог, навіть паління чи вживання алкоголю перед всіма – це теж своєрідна гра в дорослу людину;
- Соціальна – активний розвиток соціальних мереж та безконтрольний доступ до інтернету, який заполонили спільноти зі схожими випробовуваннями. Також, чималий вплив має не лише самовизнання, а й інші повинні визнати підлітка крутим і дорослим. Флешмоби, яких зараз величезна кількість, близькі для дітей. Адже вони впевнені, якщо виконаю я, то виконає й решта. Цей механізм “ловлять” ті, які створюють так звані групи смерті й все закінчується дитячою смертю.
Боротьба
Антоній Мельник наголосив, що боротися з соціальними мережами неможливо. Потрібно колективно й комплексно підходити до вирішення проблеми. На першому етапі – проводити роз’яснюючі бесіди всюди, зокрема й у засобах масової інформації. Головне, пояснити про небезпеку, яку несе за собою бажання дитини стати дорослою через подібні вчинки. І ні в якому разі не наголошувати на хвилі самогубств. Розмовляти потрібно вдома, в школі та у соцмережах.
З іншої сторони, батьки повинні бути готовими. Психолог впевнений, що дитина, яка повністю довіряє своїм батькам не наважиться на самогубство ніколи.
Формування довіри
Антоній Мельник повідомив, що батьки та діти повинні про все розповідати один одному: про те, як минув день; які враження. Загалом, про все та всіх.
Не варто тиснути на дитину та створювати враження ніби хтось з батьків домінує на нею. Виключно партнерські стосунки та спокійна дискусія. Звичайно, зазначив пан Мельник, конфлікт поколінь завжди був, є та буде, але потрібно вчитися розмовляти на рівних, наводити власні аргументи та цікаво відстоювати позицію – такі дії лише зроблять батьків й дітей ще ближчими.
Також, варто забути про цілковитий контроль над підлітком. У разі того, якщо хтось з батьків помічає за дитиною якісь зміни у зовнішності чи характері – це перші “дзвіночки”, які сповіщають про те, що необхідно приділити ще більше уваги. Психолог рекомендує знайти до підлітка власний підхід, аби він/вона мали змогу розповісти про всі переживання чи турботи.
Пан Мельник запевняє, частіше всього самогубство трапляється у результаті накопичення великої кількості негативу. Батьки, ровесники та друзі можуть розпізнати та передбачити виникнення бажання дитини до суїциду.
Дії батьків
За словами психолога, підлітки дуже болісно реагують на моменти, коли батьки цікавляться вмістом кишень. Звичайно, читати особисті щоденники та записки – неетично.
Потрібно знати де дитина, кому телефонує, чому з’явився неприємний запах (алкоголю чи тютюну). Але варто знати, що усьому є межа й це не повинно зіпсувати стосунки чи “підірвати” довіру.
