Як розважались лучани 100 років тому

3. June 2020 Daria Kozachuk

Лучани широко відомі своєю відкритістю та любов’ю до веселощів. Нині на Волині відбувається чимало масштабних фестивалів та ярмарок, де місцеві мешканці та туристи можуть відчути культуру та традиції, які сповідували наші пращури багато років тому. А як же розважались жителі Луцька та Волині ще 100 та більше років тому?! Далі спробуємо відповісти на це дуже цікаве запитання. Далі на iluchanyn.

Театральні вистави просто неба 

1

Сучасні мешканці Луцька просто обожнюють театр, різноманітні постановки та історичну реконструкцію. Любов до таких розваг сягає своїм корінням ще XVII століття, коли єзуїти почали вилазити на тумбу посеред міста та декламувати промови, чи навіть цілі постановки. Сучасна молодь назвала б такі дії перфомансом, але тоді, саме з таких промов почало зароджуватись театральне життя міста. 

На майдані “Ринок” виступали лише найкращі учні єзуїтів. Спочатку вони проголошували промови на тему античного мистецтва, а також християнської патристики. Далі студенти закликали лучан до духовного та культурного розвитку, адже промови виголошували латиною або польською мовою. До свят готували цілі вистави. Саме вони і стали першими театральними постановками у місті, які мали повноцінний сюжет та виконувались під акомпанемент бандури. З часом це стало однією з найпоширеніших розваг у Луцьку. 

“Академії” вшанування народних героїв

2

Неабияку роль у розвитку культурного життя Луцька відіграла “Просвіта”. Вони сприяли відродженню традицій та започаткуванню нових. Серед них проведення “академій” з нагоди вшанування народних героїв чи певних історичних осіб. Найчастіше такі заходи мали чітку структуру. Спочатку присутніх ознайомлювали з біографією, декламували вірші поетів, демонстрували роботи художників, пізніші ставились вистави на відомі твори, а завершувалось все колективним співом гімну України. 

Крім того “Просвіта” постійно збільшувала кількість та різноманіття гуртків на Волині. Спочатку співом займались переважно у церковних хорах. Проте, пізніше світське та церковне життя почало зближуватися. У селах почали створювати хори, які розважали людей на свята та з інших нагод.  

Створення хорів, театрів та танцювальних гуртків

Пізніше почалось залучення акторів-аматорів. Їх майстерність кожного дня зростала, тож вони виступали практично на рівні професійних акторів. Однією з найвідоміших виконавець головних ролей була Н.Гордієвська. Неперевершеним сопрано вразила глядачів Л. Бабіюк та ще чимало талановитих лучан. Однією з найскладніших для “Просвіти” стала постановка опери “Наталка - Полтавка” у 1934 році, далі були “Запорожці за Дунаєм” та багато інших.  При театральних гуртках почали створюватись струнні ансамблі, зокрема у м. Рожищі й м. Олиці. В селі  Жидичині  навіть існував свій  духовий оркестр. 

Волинь славилась новим “Гуртком українських танців і співу”, який очолював відомий балетмейстер В.Авраменко. Крім концертів фахівець створив ще й свою школу танців, де навчалось близько 40 учнів. Талановитих юнаків та дівчат не лише запрошували на виступи, але і на міжнародні конкурси, зокрема у Чехословаччині.