3 Грудня 2022

Від Бріано до Метельницького: відомі архітектори Луцька

Related

Як розслабитися в умовах стресу: корисні поради лучанам

Сучасна людина кожного дня стикається з різними навантаженнями, які...

“Здали друзі з Шахтаря?” Історія нетверезого водіння В’ячеслава Шевчука, що зламала кар’єру тренера

В'ячеслав Шевчук, колишній футболіст донецького "Шахтаря" та збірної України,...

Кримчанин, що бився за “Волинь”: досягнення футболіста Сергія Сімініна

Вихованець Луганського спортінтернату марно тривалий час намагався пробитися до...

Share

Луцьк завдячує своєю прекрасною архітектурою знаменитим митцям. У різні часи архітектори намагалися реалізувати свої задуми та плани. Далі на iluchanyn.

Джакомо Бріано 

Собор святих Петра і Павла – одна з головних та найвеличніших історичних пам’яток міста. Джакомо Бріано вважається будівничим споруди. Костел почали будувати на початку XVII століття. 

Майбутній символ головного міста Волині створювався понад 30 років. Бріано не застав увесь процес спорудження. Він зробив первинні креслення та установчі плани. Архітектор приїжджав до Луцька, керував будівництвом та контролював роботи. 

Згодом він займався проєктами у інших містах, а за спорудження католицького храму відповідали вже інші майстри. Саме Джакомо Бріано увійшов в історію як перший архітектор, який докладав зусилля до будівництва видатної пам’ятки.

Павло Гіжицький 

Архітектор Павло Гіжицький також був серед перших знакових митців. Він наприкінці XVIII століття спроєктував найвизначнішу православну церкву – Свято-Троїцький собор. 

На той час це був єзуїтський костел. Пройшли роки, доки споруда стала православною церквою і пам’яткою архітектури національного значення. Монастир поруч поступово збудували у формі підкови. Спершу сам храм планували у вигляді троянди. З невідомих причин первинна ідея так й не реалізувалася.  

Павло Гіжицький в основному будував на Галичині та Волині. Де, фахівець здобував освіту – невідомо.

Сергій Тимошенко 

На початку ХХ століття найбільший внесок у будівництво міста зробив Сергій Тимошенко. В селі Прилуцьке він керував проєктом створення місцевої церкви. Фахівець доклав зусиль не тільки для побудови цивільних споруд, але й сакральної архітектури.

Діяча називають співтворцем українського модерну, проте на Волині в своїх роботах практикував модернізм. Саме модерністську стилістику він реалізував за польської доби. Основними його роботами були привітні садиби на два або три поверхи. У 1938 році Тимошенко збудував на вулиці Кривий Вал багатоквартирний житловий будинок для кількох сімей. У приміщенні збудовано навіть газосховище.

В Луцьку збережені 14 будівель, які Сергій Тимошенко проєктував у різні часи. У своїх роботах він віддавав перевагу класичному модернізму.

Казимир Школьницький

Рекордсменом за кількістю зведених будівель є Казимир Школьницький. Дослідження встановили, що у період з 1925 по 1939 роки він зумів реалізувати 45 проєктів. Приміщення волинського музею на вулиці Крилова та маєток родини заможного кондитера Чезаре Розаліні – його роботи. 

Будинок у європейському районі звели саме за його ініціативи. Район Мокрий Луг поширюється на вулиці Коцюбинського-Романюка, які є його осердям.

Францішек Кокеш 

Ще один архітектор, який активно проєктував будівлі у Луцьку, це Францішек Кокеш. Житлові будинки та громадські споруди від початку 1920-х років були побудовані завдяки йому. У своїх роботах схилявся до модернізму.

Найвідоміші його будівлі – приміщення, де згодом було розміщено управління поліції на вулиці Винниченка. На початку теж розташовувалась поліційна управа, тож будівля зберегла своє історичне призначення. 

Фахівець вважається одним із найкращих у напрямку модернізму. За часів польської влади він отримав значну кількість нагород.

Іван Демиденко 

Луцький архітектор запам’ятався роботою у післявоєнний час. Його називають одним із ініціаторів будівництва проспекту Волі. До 1957 року вулиця називалася 17 Вересня. 

Олександр Сергеєв, зять Івана Федоровича, розповідав, що від першого секретаря обкому КПРС архітектор отримав навіть догану. Архітектора звинувачували у тому що він занадто далеко розташував від основної дороги будинок профспілок. Споруду можна побачити за адресою проспект Волі, 6.

Головна вулиця, за його задумом, спочатку проєктувалася з широкою проїжджою частиною. Своє рішення він пояснював тим, що це його власне бачення. Діяльність Демиденка є прикладом того, як під час радянської окупації реагували на будь-які прояви розумних рішень та раціональних думок.

Лев Санжаров 

Луцький архітектор Лев Санжаров відіграв значну роль у збереженні будівель на території головного населеного пункту Волині. Завдяки його принциповій позиції, вдалося залишити недоторканою колишню луцьку синагогу. Окупаційна радянська влада у 70-х роках ХХ століття мала намір її підірвати.

Лев Полікарпович також виступив з категоричною позицією, був проти розміщення на території району 28 ДПЗ виправної колонії посиленого режиму. Принципова думка та суперечки з партійним керівництвом вплинули на його подальшу роботу. Він написав заяву на звільнення за власним бажанням. Архітектор помер у віці 43 років.

Санжаров у історії Луцька запам’ятався як ініціатор створення історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”. Архітектору присвятили немало матеріалів й журналісти. Зокрема, про його діяльність вказано у статті Володимира Приходька “Безстрашний архітектор” у “Волинській газеті” від 5 квітня 2018 року.

Ростислав Метельницький 

Архітектор Ростислав Метельницький відіграв значну роль у проєктуванні алеї до центрального парку. На території міста він створював різноманітну архітектуру у 50-роках на початку своєї кар’єри. Завершив свій шлях у 2007 році.

Загалом понад 40 проєктів у його доробку. Фактично усі будівлі споруджені у часи радянської окупації. Вони відрізняються високим професіоналізмом та творчим задумом.

Майдан навпроти головного корпусу СНУ зі спуском до парку – його ідея. Також він збудував кінотеатр “Промінь”, школу №8 біля Старого ринку, мікрорайон Гнідава та багато інших об’єктів.

Знаменитий будинок “Мисливець” лучани мають змогу побачити завдяки архітектору. Це його особистий задум. Він був реалізований у 60-х роках, коли розпочалася епоха втілення радянського модернізму. Авторський проєкт на понад півстоліття став знаменитим символом міста.

Спортшкола на вулиці Шевченка також є роботою Метельницького, хоча й над її створенням працювали кілька архітекторів. Все ж споруда є більше цікавою в інженерному плані, оскільки автори застосували нову методику будівництва.

.,.,.,.